Неділя, 2018-11-18, 9:50 AM
Меню сайту
Форма входу
Видео
Плеер
ГОДИННИК
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 74
Міні-чат
Погода
Яндекс.Погода
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Цікава статтистика

Вулиця Волошина

Звертаємо від «Білого корабля» ліворуч, там, де Корзо під прямим кутом перетинає одна з найбагатших на пам'ятки вулиць міста — імені Авґустина Волошина, президента Закарпатської України. Сучасна вулиця Волошина складається з частин давніх вулиць Мостової та Ринкової. У XVIII столітті назва змінилася на Маломостову — вулиця вела до малого мосту через Уж. До речі, з усіх міських артерій саме ця коротенька вуличка була першою вимощена бруківкою (1806 рік). Вулиця йде паралельно до вже відомої нам вулиці Капітульної, і якщо звернути на вулицю Замкову, можна потрапити до ужгородської фортеці.

Найпомітнішою спорудою вулиці Волошина є римо-католицький костел Святого Георгія (вул. Корзо, 22). Храм на цьому місці стояв здавна: ще в 1611 році Дьєрдь Другет, який перейшов у католицизм, зруйнував призамкову лютеранську церкву — кірху (таким чином магнат планував розширити свій квітковий сад), а трохи нижче від замку виділив місце для зведення нового реформаторського храму. На пожертви ужгородських міщан досить швидко зводиться нова кірха, але в 1695 році її віддають католикам — за наказом Міклоша Верчені, ревного католика. Храм, який ми бачимо зараз зведено в 1762 — 1766 роках із каменю замкової церкви Святого Юрія. За свою історію святиня зазнала чимало перебудов (1830, 1881, 1910 роки). У 1820 році на костельній вежі встановили годинник, за яким звіряли час жителі міста. Наглядав за механізмом дзиґармайстер Дьєрдь Лясота. Годинник, який бачимо нині, виготовлений у 1904 році фірмою Йожефа і Давида Фрідів на замовлення міської управи. Якщо костел буде відчинений, обов'язково зайдіть досередини: інтер'єр храму майже не змінився з часів його освячення. Головний вівтар прикрашає робота майстра епохи бароко Лукача Йожефа Краккера.
Поруч із костелом у будівлі римо-католицької плебанії (1766 — 1771 роки) розмістилося ужгородське музичне училище. Ще одна цікавинка вулиці знаходиться за плебанією, напроти кінотеатру «Ужгород» (1932 рік). Це двоповерховий «будинок Гізелли» (вул. Волошина, 13), в якому зараз розташована музична школа імені Д.Задора. Перший навчально-виховний заклад для дівчат був створений в Ужгороді в 1859 році за ініціативою католицького єпископа Міхая Гааса. При ньому діяли садок, початкова школа, інтернат на 30 учениць, курси музики і рукоділля. У 1902-1907 роках будівлю було перебудовано. У ніші другого поверху знаходиться скульптура святої Гізелли (близько 985 — 1065), дружини короля Іштвана Святого. У радянські часи скульптуру замурували, а 1996 року знову відкрили.

Далі, за торговим центром «Едельвейс» (вул. Волошина, 26), простягаються чи не найпрестижніші квартали міста. Колись тут починалася найдовша вулиця середньовічногоУжгорода — Соляна (відома ч 1691 року), де мешкали переважно дворяни.