Вівторок, 2024-03-19, 11:58 AM
Меню сайту
Форма входу
Видео
Плеер
ГОДИННИК
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75
Міні-чат
Погода
Яндекс.Погода
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Цікава статтистика

Ужгород в період незалежності України

У роки незалежності України (починаючи з 1991 р.) Ужгород динамічно змінювався. Хоча нові багатоповерхівки майже не споруджувалися, активно перебудовувалися особняки різноманітних форм. На перших поверхах більшості багатоквартирних будинків відкрилися сотні нових магазинчиків і кафе, офісів і контор. Місто прикрашалося новими пам'ятниками і меморіальними дошками. Дуже насиченим стало культурне життя. Щотижня відбувалися концерти, спектаклі, виставки та інші культурно-масові заходи.


У 1991 р. культурне життя міста було позначене духовним відродженням, політичне - державотворчим піднесенням. Усе це супроводжувалося економічно-товарним голодом, суцільним торговим дефіцитом. У серпні 1991 р. у Москві відбулася спроба державного перевороту. Важливо відзначити, що Ужгородська міська рада на своїй позачерговій сесії 19 серпня 1991 р. єдина в області і одна з перших на Україні засудила діяльність ДКНС. Під час всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. громадяни Ужгорода проявили значну політичну активність, 92,6% ужгородців підтримали Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

На посаду міського голови з 1991 р. ужгородці обирали Еміла Ландовського, Сергія Ратушняка, Степана Сембера, Віктора Погорєлова.
1992 рік започаткував велику і малу приватизацію в Ужгороді. Місто було лідером в Україні за темпами малої приватизації, реконструкції магазинів і кафе, в утворенні організованих ринків та торгових центрів.

Ужгород є найважливішим економічним центром Закарпаття, тут знаходиться понад 5 тис. суб'єктів господарської діяльності, з них 90% - приватної або колективної власності. Основними галузями промисловості є харчова, легка, деревообробна, меблева, виробництво машин та устаткування. Провідні підприємства міста, залучивши внутрішні резерви та іноземні інвестиції, провели реконструкцію і модернізацію виробництв, випускають на сьогодні конкурентоспроможну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Лідерами у харчовій промисловості є Ужгородський коньячний завод, ТОВ "Скілур" (виробництво вин), ТОВ "Ріо-Кола", ТОВ "Кристал-Лкжс" (випуск мінеральної води та безалкогольних напоїв), ВАТ "Геліос" (виробництво майонезів, кетчупів); у легкій промисловості - ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", ТОВ "Фабрика швейних виробів Мірей" (швейні вироби в асортименті), ЗАТ "Ужгородська взуттєва фабрика"; у лісовій та деревообробній - ТОВ "ЕНО-Ужгород ЛТД" (виробництво меблів), ТОВ "Тріо-Транс", СП ТОВ "Рейн", СП ТОВ "Захисник" (виробництво столярно-теслярських виробів та виробів з деревини); у машинобудуванні та металообробці - ВАТ "Турбогаз" (виробництво обладнання для газоперекачувальних станцій, запірної арматури для транспортування газу), ТОВ "Гал ЛТД" (виробництво електродвигунів), ТОВ "Матяш і Матяш" (випуск джутів автомобільних для головних збиральних конвеєрів "Ауді" та "Фольксваген"), СП "Техніка" (газові конвектори); у хімічній промисловості - ТОВ "Хенкель-Ужгород" (випуск нових видів пральних порошків та інших товарів побутової хімії).

Виходячи з наявних ресурсів та можливостей і перспектив подальшого розвитку пріоритетними галузями економіки для міста є такі: виробництво машин та устаткування, харчова і легка промисловість, туризм і рекреаційна галузь, транспортна інфраструктура.

Спостерігається постійний ріст суб'єктів підприємницької діяльності у формі підприємців - фізичних осіб. Значною є питома вага від суб'єктів малого підприємництва. Малі підприємства забезпечують функціонування ринку харчової та переробної промисловості, активно працюють у торгівлі, будівництві, надають побутові послуги та послуги у перевезенні пасажирів автомобільним транспортом.

Ужгород на сьогодні володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою в усіх аспектах: фінансові послуги (працюють понад 30 балансових банківських структур), страхування (працюють понад 20 страхових організацій), юридичні та бізнес-консультації (розвинута система аудиторських, юридичних і консультаційних фірм, бізнес-інкубаторів), транспортний зв'язок. Через м. Ужгород проходить міжнародна автомагістраль Київ - Чоп. Станція "Ужгород" має пряме сполучення з містами України, а в міжнародному сполученні - з Москвою та через ст. Чоп - з Прагою, Будапештом, Братиславою, Белградом, Римом та ін. У 2004 р. збудовано новий, за європейськими стандартами, залізничний вузол станції "Ужгород". У місті працює міжнародний аеропорт "Ужгород". Є мобільний зв'язок, пропонують свої послуги багато Інтернет-провайдерів. В Ужгороді відкрито і діють консульські установи Угорщини, Словаччини, представництво України у Карпатському Єврорегіоні, а також представництво МЗС України.

Наявний у місті науково-технічний потенціал здатний забезпечити розвиток наукоємних виробництв, підготовку кадрів вищої кваліфікації, належний рівень освіти і культури. Так, у 1994 р. у місті утворено першу гімназію, у 1996 р. - Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, у 2001 р. - Закарпатський інститут ім. А.Волошина МАУП. У 2000 р. Ужгородському державному університету надано статус національного. У місті розвиваються нові нетрадиційні напрями діяльності дошкільних закладів. Хороших результатів домагаються НВК "Ялинка", "Дивосвіт", "Первоцвіт", "Дзвіночок", "Престиж", "Гранд" та інші, і, безперечно, ряд загальноосвітніх середніх шкіл, гімназія, колегіум, ліцей, коледжі, технікуми, училища тощо.

Ужгород - центр туризму, до послуг гостей багато готелів, туристичний комплекс, санаторії, туристичні агентства, які пропонують широкий спектр туристичних послуг.

У місті відкрито меморальні дошки Ф.Корятовичу, А.Волошину, О.Духновичу, Е.Грабовському, встановлено пам'ятники Т.Шевченку, А.Волошину, О.Духновичу, Т.Масарику, художникам Й.Бокшаю та А.Ерделі, воїнам-афганцям. На площі Кирила і Мефодія за проектом І.Бондаренка споруджено малу православну церкву, відкрито і освячено Цегольнянську церкву як православну Преображенську, споруджено Хресто-Воздвиженський православний собор, який став новою візиткою обласного центру (висота 60 метрів), а також греко-католицьку церкву св. Георгія на вул. Щедріна (Червениця). Збудовано навчальний корпус греко-католицької духовної семінарії.

Світова фінансова криза у 2008 р. торкнулась і Закарпаття, в тому числі й Ужгорода. Спостерігається закриття деяких підприємств, зниження доходів громадян, підвищення цін на товари