Вівторок, 2024-03-19, 9:32 AM
Меню сайту
Форма входу
Видео
Плеер
ГОДИННИК
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75
Міні-чат
Погода
Яндекс.Погода
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Цікава статтистика

Площа Жупанатська

Якщо з площі Корятовича пройти трохи далі, по вул. Довженка, потрапляємо на площу Жупанатську. Головна її прикраса - П-подібний двоповерховий будинок в стилі ампір. На фронтоні споруди - герб Ужанського комітату. Сюди варто зазирнути всім любителям живопису: в приміщенні колишнього ужгородського жупанату (1809, пл. Жупанатська, 3) зараз розташувався обласний художній музей ім. Й.Бокшая (Жупанатська пл, 3,тф.: (03122) 37-81, http://www.museum.in.ua/). В колекції закладу - понад 2 000 експонатів: живопис, скульптура, іконопис. В експозиції представлені роботи Т.Шевченка, А.Ерделі, Й.Бокшая, А.Коцки, І.Айвазовського, М.Мункачі, В.Тропініна.

Міська управа Ужгорода мала чималий штат (80 чоловік станом на 1852 р.) - а тому й будівля для неї мала бути велика і показна. Склад вищого міського керівництва ужгородці обирали раз на чотири роки. В управі, окрім мера міста, засідали також кілька радників, прокурор, міський лікар, нотарь та скарбник. Зали жупанату пам'ятають багато важливих і не дуже подій. В 1840 р. до його лівого крила добудували комітатську в'язницю. В стінах міської управи в 1878 р. ужгородцям було продемонстровано чудо прогресу - телефонний апарат. До телефонізації міста залишалося ще 26 років. 8 травня 1919 р. тут відбулося засідання Центральної Руської Народної Ради, рішенням котрого Закарпаття було приєднане до Чехословаччини. В 1919-1921 рр. тут працював перший губернатор Підкарпатської Русі Г. Жаткович. Музей потрапив в стіни жупанату в 1933 р. - спочатку скромно зайняв кілька кімнат під експозицію відділу природи та етнографії. В радянські часи сусідував з видавництвами та міськвиконкомом. Зараз в закарпатській пресі з'являються повідомлення про те, що міськрада не проти повернутися в ці стіни. Правда це чи лише чутки - покаже час.

Якщо з Жупанатської площі звернути на вул. Тиху, потрапимо до найбільшого міського некрополю - Кальварії на Виноградній горі. Колись тут були виноградники, а потім з'явилися поховання та каплиці на етапах хресної дороги (звідси й назва - "Кальварія", синонім Голгофи. З початку XVII ст. кальваріями почали називати підвищені місця з численними капличками). Сюди ж можна вийти й вулицею з цікавою назвою Дайбозька. Вона позичила назву в сусіднього урочища Даібоц, дещо змадяризованої форми вітання русинів "Дай боже".